Вода в мені
Що ж робити — я не розумію,
Навкруги лиш суєта й обман.
Несвідомо, зовсім не бажаю,
Стаю водою — тихою, мов стан.
Несе мене кудись у тишу хвиля,
Та де мій берег? Де мій океан?
І ось уже водою стала я,
Та задихаюсь навіть у воді сама.
Хочу крикнути — та сил немає,
І рибою стала я поміж хвиль,
І легшим стало серце — ніби знаю,
Що біль минеться, хоч і не одвік.
Так непомітно, зовсім не бажаю,
З ріки я в океан свій припливла —
І світ мій тихо, м’яко обернувся:
Де я тонула — там знайшла життя.
Комментарии
Подписаться
Login
0 Comments
Сначала старые