08.10.25

Моя кохана, я пишу ці рядки, бо не можу більше тримати все в собі. Я хочу, щоб ти знала – мені боляче від того, що я тебе образив. Болить не тому, що сталося, а тому, що саме я, людина, яка мала бути твоєю опорою, причинив тобі біль. Я ніколи не хотів, щоб у твоїх очах з’явилася тінь через мене. Мені важко підбирати слова, бо жодні вибачення не зітруть того, що було. Але я хочу, щоб ти знала – я щиро розкаююся. Я усвідомив, як багато ти для мене значиш. Без тебе кожен день здається порожнім, навіть коли навколо люди чи справи. Бо ніхто не здатен замінити твоєї ніжності, твоїх теплих поглядів і того спокою, який я відчуваю, коли ти поруч. Ти – моя найцінніша людина. І я винен, що дозволив своїм словам або вчинкам поранити тебе. Мені соромно, що я не зміг стримати себе, що не поставив твої почуття вище за власні емоції. Я обіцяю – я зроблю все, щоб виправитися. Не словами, а діями. Я хочу довести тобі, що заслуговую ще один шанс, бо ти – не просто дівчина, яку я люблю. Ти – частинка мого серця, мого життя.  Якби я міг повернути час, я б усе зробив інакше. Я б обійняв тебе міцніше, сказав би, як сильно тебе ціную, і ніколи не дозволив би з’явитися між нами навіть краплі недовіри. Але часу не повернути, тож я можу тільки просити – дозволь мені все виправити.  Я кохаю тебе щиро, до глибини душі. Мені потрібна не просто твоя присутність, а твоє прощення. Я хочу, щоб ми знову сміялися разом, щоб ти відчувала себе щасливою поруч зі мною. Я готовий змінюватися, вчитися, слухати тебе й берегти. Бо без тебе все втрачає сенс.  Пробач мене, кохана. Дай мені шанс довести, що моє кохання справжнє. Я зроблю все, щоб ти більше ніколи не відчувала болю через мене.