Дік скупляється по магазинам

Настав ранок, десята година. Дідусь акуратно склав у пакет гроші, зробив невелику записку з докладним списком покупок. Дік, розуміючи, що він йде скуплятися до магазину, взяв зубами цей пакет, та з гордістю і задоволенням вибіг з дому.

Дідусь провів його поглядом і сказав:-Ну, вперед! Молодець Дікуля!

Дік поважно йшов вулицею, ніс пакет у зубах, записка не ворушилася. Перехожі оберталися: хтось сміявся, хтось ойкав. Біля дверей магазину, Дік зупинився, ніби подумав: «А як туди заходити?». Потім різко штовхнув двері носом і зайшов. Усередині магазину продавчиня завмерла:-Ой! Це ж пес дідуся Толі та Вови! Сам вже скупляється!

Дік витягнув шию та протягнув пакет до жінки.Вона прочитала: « 2 буханки хліба, молоко, ковбаса, та цукерки.»

Продавчиня зібрала у пакет всі продукти, поклала на дно пакета решту, та ще раз зав’язавши пакет, віддала його собаці. Дік схопив пакет зубами та, з почуттям виконаного обов’язку, побіг додому. Діку було приємно робити добрі справи до свого хазяїна.

Дідусь посміхнувся:-От молодець! Я в захваті від тебе!

Вова сміявся, слухаючи розповідь тата:-Ні, серйозно! Дік сам у магазин ходив? Як же люди відреагували?

Дідусь посміхнувся:-О, всі були шоковані! У продавчині щелепа відпала-не чекала такого від собаки! А Дік, як нічого не було.

Вова похитав головою:-Це ж щось!

Вова підійшов до Діка і погладив його за вухом:-Ну ти, чемпіоне! Тепер ти покупаєш продукти!

Дідусь засміявся:-Так і є! Тепер він скупляється! Ми сидітимемо вдома і чекатимемо, поки він повернеться з продуктами.

І Вова знову засміявся:-Здається, ми виявили ідеальну систему сімейного бюджету!

Дік лежав поруч, і слухав їхню розмову, та пишався собою.