Люб’язне серце / Дік захищає дівчину Олену

Дік захищає дівчину Олену

Глава 14 из 15

Двері зачинилися, а двигун завівся під капотом. Дік скочив на заднє сидіння і почав чекати подальших дій. Олена подивилася на нього через дзеркало заднього виду, та посміхнулась. Всі розмовляли, сміялись з різних історій, скучно не було.

На вулиці хлюпалися тіні дерев-машина проїжджала повз луки та поля. Сонце хилилося до заходу сонця.

Дік висунув голову у вікно і дозволив вітру приємно обдувати морду. Відчувався запах свіжоскошеної трави. Він вдихнув на повні груди повітря, втягуючи носом усі запахи дороги.

Машина пригальмувала, і Дік стрепенувся-він відчув що відбувається щось не так.

До вікна зазирнув співробітник ДАІ.

-Документи. Будь ласка, -чітко сказав він.

Олена простягнула співробітнику ДАІ документи. Той нахмурив брови, зробив погрозливий вираз обличчя, та вже намагався щось сказати.

В цей момент, Дік відчуваючи що нависла якась небезпека, голосно та несподівано гавкнув. Від несподіваності, співробітник ДАІ дуже злякався, відскочив від машини, та ще збільшим незадоволеним обличчям простягнув Олені документи, та вимовив:-Все! Я більше вас не затримую! Їдьте!-при цьому косо дивлячись на собаку.

      В свою чергу, Дік, зостався задоволений своїм дивовижним вчинком, отримав кучу похвал зі сторони родини.

Всі потім вирушили додому.

      Через деякий час, ввечері, Олена пішла з Діком на прогулянку. Дік йшов поряд, та спостерігав за кожним кроком Олени. Вони йшли, милувавшись гарним заходом сонця, який фарбував синє небо, в різнобарвні кольори веселки.

Це було приємна прогулянка для обох. Але Дік ніколи не забував про те, що він має захищати рідних при будь яких обставинах. Ось і цього разу, на зустріч їм вийшли троє незнайомих підлітків, які вели себе неналежним чином, висловлювалися нецензурною лайкою.

         Коли вони порівнялись з Оленою, то почали наближатися та голосно висловлюватися. Дік, зробивши декілька кроків їм назустріч, роблячи суворий погляд, різко, голосно, і несподівано гавкнув на них. На обличчях хлопців читався сильний страх. Бажання розмовляти з Оленою, у них несподівано пропало. З обережністю хлопці повернулись та покрокували назад.А Дік, з почуттям виконаного боргу, підняв на Олену свою мордочку, та завиляв хвостиком. При цьому своєю поведінкою, давав зрозуміти, що завжди встане не її захист. Велику кількість похвали отримав Дік в

ід Олени.


Как вам эта глава?
Комментарии
Подписаться
Уведомить о
guest
0 Comments
Сначала старые
Сначала новые Самые популярные
Inline Feedbacks
View all comments
🔔
Читаете эту книгу?

Мы пришлем уведомление, когда автор выложит новую главу.

0
Поделитесь мнением в комментариях.x