Люб’язне серце / Як Дік навчається виносити мусор

Як Дік навчається виносити мусор

Глава 11 из 15

Ранок. Сонце тільки торкнулося даху будинку, у вікнах-золоте світло. Дідусь та Дік вийшли з під’їзду з мішком для сміття. Дідусь йшов неквапливо, а Дік-ніс мішок у зубах.

-Дікуля, я хочу тебе навчити, як треба виносити мусор. Дивись уважно!- промовив дідусь.

Дік та дідусь повільно йшли вулицею. Дідусь крокував неквапливою ходою, насвистуючи якусь мелодію. Дік, у свою чергу, бадьоро йшов поряд, несучи мішок, обнюхуючи все поспіль, намагаючись запам’ятати цей шлях.

Вони підійшли до контейнера для сміття.

-А тепер Дік, ти повинен поставити мішок біля контейнеру, та нікуди більше! –наказав дідусь.

Дік подивився на нього, та як дідусь сказав, так він і зробив. Він поставив мішок біля смітника.

    На шляху назад дідусь і Дік милувались красою природи. М’яке ранкове сонце пробивалося крізь листя дерев. Зверху долинало щебетання птахів, які тільки-но починали день. На газоні ніжно блищала роса, у повітрі приємно відчувався запах свіжої трави. Дік йшов та час від часу зупинявся, щоб помилуватися особливо гарними квітами. Дідусь теж дивився навколо з усмішкою, насолоджуючись прогулянкою. Хмари пливли синім небом, відкидаючи довгі тіні на землю. Шлях додому проходив повільно, бо вони не могли відірватися мальовничим пейзажом.

    Наступного дня Дік вже сам ніс мішок зі сміттям, акуратно несучи його в зубах. Дідусь помітивши це, схвально дивився йому в слід. Дідусь спостерігав за собакою з вікна, як той важливою ходою йшов до контейнерів. Дорогою Дік зупинявся біля квітів, не тому, що забув мету, а просто ввічливо оглядав природу. Дік дійшов до контейнерів, та, як навчав його дідусь, акуратно поставив мішок біля контейнера. Впоравшись із завданням, побіг додому. 

      Дідусь похвалив за працьовитість і дав йому смачну ковбаску з холодильника. Дік їв її з явним задоволенням, виляв хвостом і дивився на дідуся. Дідусь сів у своє крісло, поплескав Діка по маківці і потягся за газетою. А Дік улаштувався поруч на килимку, пильно стежачи за всіма рухами дідуся. Кожна прогулянка з Діком закінчувалася з радістю та ніжністю.


Как вам эта глава?
Комментарии
Подписаться
Уведомить о
guest
0 Comments
Сначала старые
Сначала новые Самые популярные
Inline Feedbacks
View all comments
🔔
Читаете эту книгу?

Мы пришлем уведомление, когда автор выложит новую главу.

0
Поделитесь мнением в комментариях.x