Розділ 8: Публічне зізнання Себастіана та фінальна напруга перед сержантством

Наступна операція проходила у великому складі, де зібрано цінне обладнання для слідчих. Євангеліна все ще працювала поруч із Себастіаном, який явно намагався «показати себе» перед усіма. Бредфорд і Анжела були готові прикрити її, але кожен їхній рух спостерігав начальник.

— Євангеліно, ти неймовірна, — звернувся Себастіан голосно, щоб всі почули, — але я думаю, що ми з тобою… могли б працювати ближче. Я маю на увазі… не лише на службі.

Євангеліна відчула, як серце стрибнуло від шоку. Вона миттєво розвернулася і пішла в інший кінець складу, ігноруючи всі слова Себастіана.

Бредфорд миттєво кинувся за нею.

— Ти в порядку? — спитав він, захищаючи її спиною.

— Так, — тихо відповіла вона, намагаючись зберегти спокій. — Просто… не варто слухати такі речі.

Себастіан залишився сам, відчуваючи, що його спроби вразити Євангеліну повністю провалилися. Його ревнощі і амбіції розкрилися перед усіма, що створило додатковий тиск на команду і їхні стосунки.

Бредфорд і Євангеліна продовжили операцію, діючи злагоджено. Після завершення завдання вони опинилися на безпечній точці. Бредфорд спокійно подивився на Євангеліну:

— Ти чудово спрацювала. Тепер час подумати про сержанта.

— Так, — кивнула вона, відчуваючи, що всі попередні випробування — кров, небезпека, самопожертви — привели до цього моменту. — Я готова.

Анжела підтвердила:

— Ми всі бачили твою відвагу. Ти заслужила це.

Себастіан же стояв осторонь, розуміючи, що його ревнощі лише посилили відчуття єдності між Євангеліною і Бредфордом. І, можливо, саме через це він планує «донести» начальству про їхній зв’язок — але це вже буде наступний крок до фінальної стадії підвищення Євангеліни.